Наведено результати розв'язання задачі порівняння шкал часу користувачів з системною шкалою часу глобальної навігаційної супутникової системи та задачі порівняння шкал часу двох просторово рознесених користувачів. Використано подвійну диференціальну корекцію псевдодальностей на основі обробки вимірювальної інформації в радіоелектронному комплексі з чотирьох регіональних контрольних станцій. Використовуючи метод імітаційного моделювання радіоелектронного комплексу контрольних станцій, розміщених в Україні, проаналізовано повні та залишкові похибки вимірювань псевдодальностей. У результаті імітаційного моделювання супутникової системи координатно-часового забезпечення нерухомих користувачів визначено повні, потенційні та результуючі похибки порівняння шкал часу без та з урахуванням застосування подвійної диференціальної корекції псевдодальностей.

Розглянуто основні питання формування системи координатно-часового забезпечення в Україні. Запропоновано як еталонне джерело сигналу використання рубідієвого стандарту частоти. Наведено результати його досліджень з системою GPS.

Наведено загальні відомості про використання технології глобальних супутникових навігаційних систем для навігації наземного (автомобільного та залізничного) транспорту на прикладі однієї з діючих ефективних систем, що використовують вказану технологію. Розглянуто принципи дії подібних систем, шляхи їх реалізації та технічні параметри.

Висвітлено загальні принципи побудови та функціонування системи синхронізації та єдиного часу наземного автоматизованого комплексу керування космічними апаратами України. До основи системи входять глобальні супутникові радіонавігаційні системи. Вона інтегрована в Державну службу єдиного часу й еталонних частот України. Наведено основні вимоги до системи, апаратури пунктів синхронізації та єдиного часу.

Наведено результати статистичних випробувань зонних алгоритмів локалізації об'єктів, що грунтуються на відтворенні еталонного зображення в абсолютній та номінальній шкалах. Доведено перевагу другого алгоритму за умов значних варіацій яскравостей зон та досить великих відношень сигнал-шум у зображенні.

Визначено зростання політичної ролі правозахисної діяльності держави та громадських організацій за умов трансформаційного переходу України до демократії. Обгрунтовано, що сутність та специфіка прав людини й їх адекватний зміст здатні зменшити баланс негативних чинників на користь перспектив встановлення політичної стабільності. Встановлено позитивний вплив поваги та толерантності між різними соціальними й етнічними групами в суспільстві на забезпечення оптимальної конфігурації політичної стабільності. Розкрито значення та співвідношення громадського та державного рівнів захисту політичних прав людини, а також вплив соціокультурних передумов на формування національної моделі політичної стабільності.

Наведено результати науково-аналітичного дослідження, спрямованого на визначення ролі феномену культури та політичної участі особистості в працях, пов'язаних з діяльністю, розвитком і трансформацією суспільства. Проаналізовано процес політичної участі особистості, визначено чинники, які впливають на формування та динаміку розвитку політичних процесів. Увагу приділено естетиці та релігійно-моральним чинникам політичної участі особистості. Висвітлено гуманістичну роль політико-культурного просвітництва.